День, коли всього потроху
Існує така теорія, що все хороше – це не завжди обов'язково хороше. Будь-які події характеризують просування справ, динаміку життя, тому що все не може бути тільки хорошим або тільки поганим. До чого це я... Щойно я встав сьогодні вранці на роботу, виявив, що підлога у ванній кімнаті була вкрита тоненьким шаром води. Ось такий сюрприз о 5:30 ранку. Як виявилося, трубка яка підводить воду до зливного бачка унітаза дала течу. Пластикове кріплення з різьбою розсохлося і тріснуло. Теча була невелика, приблизно по одній краплі на п'ять секунд, але цього вистачило, щоб затопити всю підлогу. Спочатку я підставив відро під джерело протікання і розпорядився щоб дружина перекрила воду у квартирі перед виходом на роботу. Після роботи я просто куплю новий шланг і встановлю замість старого. Але потім я згадав, що в мене має бути в наявності точно такий самий шланг з попередньої квартири. Ще понад два роки тому я хотів замінити там трубку подачі води, але з якоїсь іншої причини. Але потім так цього і не зробив, тому що проблема вирішилася якимось іншим шляхом. Це вже не важливо. Але добре те, що я дійсно знайшов ту запасну трубку і замінив на неї, і не потрібно було відкладати це завдання на вечір.
Загалом день сьогодні пройшов добре. На роботі час пролетів трохи хаотично, але всі місії цього дня я закінчив вчасно і не затримувався на роботі довше потрібного. Це вже добре. Одна клієнтка принесла навіть випічку власного виробництва. Але на жаль, я до неї не доторкнувся, тому що в одному з печив я знайшов волосся.
Після роботи я зупинився в одному місці на своєму шляху, щоб зробити кілька фотографій для блогу. Здебільшого я хотів поглянути на молоді дуби, які за ідеєю повинні пожовтіти з приходом осені. Це я був під таким враженням від краси фотографій золотої осені, які публікують у нашій спільноті деякі з учасників, тому мені захотілося підтримати цю осінню фотосесію. Але на моє розчарування дерева були зелені, без найменшого натяку на осіннє забарвлення листя.
Що ж, схоже мені треба не забувати де я живу, і тут все по-іншому. З деякими речами мені все-таки варто змиритися.
Після цієї незрозумілої фотосесії я поїхав до магазину Ікеа, тому що потрібно було терміново купити дружині другий стілець в офіс, а також придивитися що-небудь додаткове для освітлення перед приходом похмурих і коротких зимових днів. Ми деякий час відкладали ці покупки на потім. Місяць тому потрібної моделі стільців не було в наявності, і сьогодні настав той день, коли треба це просто зробити й забути. Тому що це дійсно важливо для комфорту на роботі.
Ненавиджу ходити по магазинах, особливо по магазинах одягу. Розглядати меблі завдає мені менше психологічного дискомфорту. Ось і додаткове питання для психологів. До речі, це цікава тема, якщо в ній розібратися. Чому деяких людей нервують прогулянки по магазинах. До речі, у моєї дружини та сама проблема, і наші погляди з нею збігаються і це дуже зручно для кожного з нас )))) Тому ми так любимо робити покупки онлайн.
У відділі освітлювальних приладів та електротоварів було кілька видів ламп на високих торшерах, саме як просила моя дружина, але вони виглядали настільки потворно, що я після невеликої консультації з дружиною через WhatsApp я вирішив взяти трохи інший варіант.
Лампа теж ніби на торшері, але з таким металевим ковпаком і навіть більше підходить під інтер'єр офісу.
Світильник на торшері і стілець я відразу ж відвіз до офісу й зібрав, щоб не повертатися до цих справ пізніше, тому що сьогодні саме той день, коли мені це зручно зробити і є вільний на це час.
Ось так і пройшов мій сьогоднішній день. Не так одноманітно, щоб не написати про це. Всім дякую за увагу! Бережіть себе.
Правильно зробив, що не доторкнувся. Відразу згадався фільм "Сонцестояння", що в свій час описувала @diodao :)
По перше, в тебе ідеальна дружина, хочаб через цю осоливість.
По друге, цікаве питання для психологів. Я хоч і без корочки психолога та трохи розбираюсь 😅. Бачу два потенційні варіанти травмування в дитинстві - походи до магазину приносили розчарування у вигляді або довгого очікування, або розчарування від того, що не купували те що хотілось.
Останній варіант виглядає більш відповідним епосі дев'яностих, коли справді можливості були дуже обмеженими. Може й через це 😉👍🏻
Ну ти мене і заінтригував, як я думав, фото Юрія Змієборця, це пам'ятник, присвячений загиблим правоохоронцям у Львові! Потім я побачив замість зміюки трубу, й текст прочитав, то подумав, що в десь в неті цю картинку надибав (хоча посилання немає 🤔)?
З визначенням базової фотографії мені допоміг чатЖПТ. Я його просто попросив знайти пам'ятник, де людина списом коле змію. Так збіглося, що це пам'ятник присвячений загиблим правоохоронцям. Це я зрозумів тільки вже після публікації, коли намагався шукати зображення в кінцевому результаті через Google. Мені здається варто було вибрати інший пам'ятник...
Для більшості це просто пам'ятник, хто не читає надписи. Я читаю просто)) Просто був вражений цим збігом, думав, може ти до Львова нелегально приїхав 😁(я пам'ятаю, що ти остерігаєшся наших прикордонників і не дарма, бо ж можуть і не випустити, як того хасида недавно).
Український пам'ятник я б свідомо не вибрав для таких цілей. Тим більше не хотів нікого образити. Дурний збіг 😖
Не переймайся, все добре
Дякую
https://photo-lviv.in.ua/sviatyy-yuriy-abo-iak-lytsar-zi-spysom-stav-pokrovytelem-lvova/
Я замінив ту світлину, бо це якось неправильно... 😒
Thank you!
Sounds like a classic “small drip, big mess” scenario – did you check if the new hose’s fittings match the old ones? Maybe the next time you can test the seal before the whole floor floods! 🌧️🛠️✨
Волосина темна і здається величезною. 😣
Так, так.. жахлива штука в їжі ))))