Правильно зробив, що не доторкнувся. Відразу згадався фільм "Сонцестояння", що в свій час описувала @diodao :)
Ненавиджу ходити по магазинах, особливо по магазинах одягу. Розглядати меблі завдає мені менше психологічного дискомфорту. Ось і додаткове питання для психологів. До речі, це цікава тема, якщо в ній розібратися. Чому деяких людей нервують прогулянки по магазинах. До речі, у моєї дружини та сама проблема, і наші погляди з нею збігаються і це дуже зручно для кожного з нас ))))
По перше, в тебе ідеальна дружина, хочаб через цю осоливість.
По друге, цікаве питання для психологів. Я хоч і без корочки психолога та трохи розбираюсь 😅. Бачу два потенційні варіанти травмування в дитинстві - походи до магазину приносили розчарування у вигляді або довгого очікування, або розчарування від того, що не купували те що хотілось.
Останній варіант виглядає більш відповідним епосі дев'яностих, коли справді можливості були дуже обмеженими. Може й через це 😉👍🏻