Свято

Привіт друзі! Я, як і обіцяв, сьогодні пишу ще один допис. Той, що був опублікований вранці, точніше, вже майже в обід, стосувався вчорашнього дня. Як я вже побіжно згадував у тому дописі, сьогодні до мене заїжджав товариш, з яким ми вже давно не бачилися. Приїхав із сім'єю, привезли тортика, випили кави, згадали старі часи, поговорили — і вони поїхали додому. Приблизно за півтори місяці в нього ще будуть справи у Львові, тож він уже обіцяв заїхати ще раз, але тоді вже залишитися надовше, посмажити якогось м'яса, посидіти разом, якщо все буде добре. Хотілося б, щоб так і вийшло.

А сьогодні, до речі, ще свято (та мабуть ви всі знаєте) День захисників і захисниць України, а також Покрови. Я, власне, і привітав товариша з цим святом.

І тут, мабуть, варто нагадати, що це жодним чином не якесь «чоловіче свято», як у нас колись було прийнято думати. Треба вже позбуватися цих совкових традицій. Це свято всіх, хто захищає або коли-небудь захищав Україну від ворогів. І, звичайно, не треба забувати про жінок, які також нас захищають. А ще це день, коли ми вшановуємо тих, хто виконав свій обов'язок до кінця — загиблих воїнів-захисників і захисниць України. Ми повинні пам'ятати про них і шанувати їхню пам'ять.

Ну а сьогодні в нас знову був гарний сонячний день, доволі навіть спекотний як для осені.

Після обіду я виконав обіцянку, яку дав своєму племіннику, сходити з ним по гриби. Він дуже хотів назбирати грибів, тож ми пішли на наше маслючкове поле неподалік від дому, до сосен.

З нами пішли Маркіян і Максим. Максим просто трохи прогулятися, а Маркіян зараз сидить удома, тому що поки не ходить до школи. Ми вирішили ще трохи його поберегти, щоб він випадково не травмувався після операції. Думаю, до школи він уже повернеться з наступного тижня.

Але при цьому Маркіян виконує все, що задають у школі. Точніше, у них у першому класі ще немає якихось домашніх завдань у звичному розумінні, але все, що вони не встигають зробити в класі, потім доробляють удома. Відповідно, Маркіян усе це робить сам.

І хоча він поки що трохи не чує, операція ще не дала того результату, на який ми сподівалися, тобто слух поки не покращився так, як хотілося б, я сподіваюся, що це найближчим часом зміниться.

А загалом він дуже розумний хлопчик і насправді демонструє дуже гарні успіхи в навчанні. Він уже навчився читати, непогано рахує і поступово освоює письмо. Щоправда, букви вони ще не всі вчать. Поки що більше вчаться малювати всілякі закарлючки, елементи букв, а також уже почали писати цифри.

Зараз у мене трохи більше вільного часу, тож я вже кілька вечорів допомагаю йому з навчанням: стежу за домашніми завданнями, зачитую окремі завдання, бо деякі складні слова йому ще важко читати самому. І я насправді насолоджуюся цим часом, проведеним з дітьми. Деякі моменти справді класні й потім добре запам'ятовуються. Наприклад, ось такі прогулянки по гриби.

Щоправда, Маркіян зараз не демонструє великої охоти саме до пошуку грибів, на відміну від мого племінника, якому це насправді дуже цікаво. Тому я й допомагав йому, щоб він відчув себе справжнім шукачем грибів. У результаті ми з ним назбирали майже повне маленьке відерце маслючків.

А на цих фотографіях якраз зображені два маленькі маслючки, які кумедно стирчали з моху. Я зробив два фото: одне зблизька, а друге трохи здалеку.

Дуже люблю, коли гриби ростуть отак у моху. Вони тоді виглядають особливо красиво.