Плазмамен

Привіт друзі! Сьогодні я був плазмоменом!)) Така назва народилася в мене, коли я щойно ще раз подивився на перше фото, яке зробив сьогодні. Коли фотографував, то такого слогана в мене ще не було, а вже коли почав писати допис і завантажив перше фото, якось воно саме собою скомбінувалося.

Бо ж здавай плазму — рятуй світ! Або хоча б когось. Тих, хто рятує інших, часто називають героями, і в багатьох із них назви закінчуються на «мен»: Спайдермен, Супермен, Айронмен… А сьогодні я був плазмаменом. Щоправда, не зовсім альтруїстичним, бо за це ще й платили гроші.

Насправді я вже давно хотів знову піти здати кров. Ми з дружиною вперше в житті здавали кров у лютому, і тоді я казав, що робитиму це настільки часто, наскільки буде можливо. Але якось постійно чогось бракувало: то часу, то бажання, то мотивації. Хоча мотивація насправді сильна, адже коли здаєш кров, то допомагаєш іншим людям. Просто завжди знаходилися якісь інші справи, на жаль.

А тут я побачив у Facebook рекламу: одна компанія пропонує тим, хто вперше здає плазму, винагороду в розмірі 1500 гривень. Для тих, хто здає плазму не вперше, базова винагорода становить 400 гривень, а новачкам доплачують бонус. Ну, погодьтеся, непогана мотивація для першого візиту. Хоча я вже здавав кров безкоштовно в лютому, але плазму в цій клініці і взагалі здавав уперше.

До речі, якщо згадати нашу першу здачу крові, то там теж були певні бонуси. Одразу після донації можна було піти пообідати на 100 гривень, а ще нам дали сертифікат на обід в іншому закладі. Ми з дружиною тоді ходили обідати у в'єтнамське кафе. Тож, якщо все підрахувати, то й та донація не була зовсім уже без будь-якої компенсації, хоча безпосередньо грошей нам не давали. А тут усе ще простіше: прийшов, здав плазму — і отримав винагороду. Гроші рухають світом, одним словом!

Але є певна різниця між здачею цільної крові та плазми. Коли здаєш цільну кров, то сама процедура зазвичай триває приблизно 10–15 хвилин. А от із плазмою довше — приблизно 40–50 хвилин.

Річ у тім, що під час плазмаферезу кров забирають через спеціальний апарат, який відділяє плазму, а клітини крові повертають назад в організм разом із фізіологічним розчином. Тому процедура триває довше, зате можна здати значний об'єм саме плазми, не забираючи стільки клітин крові, як під час донації цільної крові.

Сьогодні в мене забрали 800 мілілітрів плазми. Перед процедурою, звісно, потрібно було заповнити документи. Оскільки я був у цій клініці вперше, довелося відповідати на чималу анкету. І, мушу сказати, запитання там траплялися дуже різні. Зокрема, запитували й про сексуальні контакти з іншими чоловіками. 🤪 Трохи поржав із цього))

Але це цілком зрозуміло, адже під час переливання крові важливо враховувати ризики інфекцій, які можуть передаватися через кров, навіть такі для нам екзотичні і неприйнятні. Як ми знаємо з фільму «Богемна рапсодія» про Фредді Мерк'юрі, інфікуватися можна різними шляхами. Хто ще не дивився цей фільм — рекомендую, прикольний! Просто через атмосферу)).

На жаль, ризик передавання інфекцій через донорську кров існував і в медичних закладах, траплялися такі випадки. Саме тому донорів так детально розпитують про стан здоров'я та можливі ризики.

Але повернімося до моєї процедури. Заповнив я цю велику анкету, потім пішов і ліг на кушетку. З мене забрали кров, апарат відділив плазму, а решту повернув назад. Після процедури на касі мені одразу зарахували винагороду на картку. До речі, якщо людина не хоче отримувати ці гроші собі, то може відмовитися від винагороди або спрямувати її на донат для армії.

Ще один цікавий момент: плазму можна здавати частіше, ніж цільну кров. Після здачі цільної крові організму потрібен час, щоб відновити запас еритроцитів та інших клітин крові, а плазма відновлюється значно швидше. Звісно, є встановлені інтервали між процедурами, яких потрібно дотримуватися.

Загалом мені здається, що плазмоздача може бути легшою для організму, ніж здача цільної крові, але побачимо, як я почуватимуся завтра. Бо коли я здавав цільну кров у лютому, то в перший день усе було нормально, а от наступного дня в мене паморочилася голова. Тож сподіваюся, що цього разу такого не буде.

А чому це для мене важливо? Бо я зібрався завтра по гриби! 😁

Не хотілося б, щоб замість білих грибів у мене перед очима все крутилося. Тож сьогодні потрібно добре виспатися й відновитися після процедури.

А ще, до речі, після вчорашньої історії з моєю банківською карткою я вирішив мати запасний варіант для оплати на випадок глюків з телефоном, хоча загалом карткою я рідко користуюся. Замовив собі фізичну картку без імені. Таку можна придбати на касі в одному з багатьох магазинів, відсканувати QR-код, активувати її в застосунку — і вона з'явиться там із відповідним рахунком. Тож тепер у мене буде ще й запасна фізична картка на випадок, якщо з телефоном щось станеться або ним не вдасться розрахуватися. Хоча зазвичай я все одно користуюся телефоном.

А історія з учорашнім списанням коштів поки що залишається загадкою. Сподіваюся, колись з'ясується, що це було і чи є ризик повторення.

Ну а я сьогодні виконав одразу дві корисні справи: допоміг потенційно врятувати чиєсь здоров'я і трохи поповнив геть худий останнім часом сімейний бюджет. А тепер час іти спати та відновлюватися.

На добраніч, спокійної ночі! І нехай наші маленькі добрі справи колись комусь урятують життя.