Акварельна осінь

Ох і важко було сьогодні прокидатися! Так не хотілося вставати, але мої вже ходили по хаті, тож заснути більше не вдалося. Надворі знову гули машини, а дощ, попри мої сподівання, продовжив лити далі. У таку погоду тільки й робити, що спати в теплі...

Зранку випила аж дві чашки міцного чаю. Кави поки намагаюся уникати, тож роблю чай темним і насиченим, щоб хоч якось підбадьоритися. Настрою зранку не було геть. Виходила на балкон розвіятися. А надворі стояли неймовірні контрасти: темно, купа хмар, і раптом на одну хвилину визирає сонце, а потім бац — і знову темно. Поки розблокуєш телефон, поки натиснеш ті кнопки, щоб сфотографувати, сонце вже сховалося. Але я все ж піймала ці моменти. Жовтневі дні зараз просто дивовижні — яскраві й дуже мальовничі.

А ще мене вразила тиша. Був такий спокійний понеділок,що нічого не гуділо, діти не пищали, машини майже не їздили, тільки вітер шумів. Таке буває дуууже рідко, або пізно ввечері, або зовсім рано-вранці, але аж ніяк не серед дня.

Як і обіцяла, ми з малим підловили момент між дощами, набрали води, сходили в магазин і вирушили шукати той самий дуб із жолудями. Біля першого дерева жолудів не знайшли, але я згадала про інше неподалік, і під ним справді лежали мокрі жолуді.

равлика теж знайшли))

Назбирали ми й дубового листя. Не просто так збирали: нещодавно я показала синові кленові листочки, які вони різнокольорові, та назбирала їх. Запропонувала спробувати намалювати їх аквареллю й розповіла, як гарно ці фарби будуть вимальовуватися на папері. До цього він малював тільки гуашшю, і йому це так сподобалося! Прийшли додому, і малий просто загорівся ідеєю малювати ці листочки.

Він зараз малює етапами, дуже кропітливо, промальовує кожну жилку й вимальовує тінь від листка. Коли я повз проходила, підійшла, подивилася й торкнулася малюнка рукою — подумала, що то лежить справжній листок, а не намальований. Можливо, на фото так не передається такого ефекту, але він є. Решту назбираного листя ми порозкладали в товсті книжки, щоб висушити й малювати пізніше. До них додалися дубові листочки)).

Для порівняння додаю фотографії двох різних дубів.

Коли я стояла біля дуба й фотографувала його знизу вгору, повз проходив якийсь чоловік із дітьми. Він зупинився, так уважно й здивовано подивився на мене, а потім задер голову вгору — мабуть, думав, що я там білку фотографую.)) Я посміхнулася й кажу, що це просто дуб...)) Він розвернувся й мовчки пішов далі. Вийшло дуже кумедно.))

Бажаю всім тихої та мирної ночі!

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/ 🔗

Нове відео в сина на каналі на YouTube.