Мухомори у саду
Привіт друзі! Сьогодні я помітив, що в мене в саду біля великої старої берези почали рости мухомори. У минулі роки вони там теж росли - було прям ціле царство мухоморів. А сьогодні помітив лише декілька. Сфотографував одного ще молодого - шапинка в нього поки не розкрилася. Тож буду за ними стежити і час від часу фотографувати. Коли в мене не буде фотографії для допису — а бувають дні, коли я взагалі не встигаю нічого сфотографувати, — піду та сфотографую мухомора😁. Люблю фотографувати мухомори. Це дуже красиві гриби, особливо коли така сонячна і тепла погода, як зараз.
Тож після печериць та моховиків тепер у мене з'явилися ще й мухомори. Там ростуть і якісь інші гриби, які я за звичкою називаю поганками. Може, вони й не зовсім поганки, але я їх не їм, тому для мене це поганки. Та й фотографувати їх не дуже хочеться, бо вони не такі вже й фотогенічні. Хоча, звісно, поганка — це не обов'язково якийсь отруйний чи «поганий» гриб.
А сьогодні в мене ще й трохи стресу, бо в нас ночують однокласниці Даринки. Тож удома повна хата шуму й гамору. І справа навіть не стільки в самих дівчатах, скільки у власне моїх хлопцях, особливо в Максимі, який створює дуже багато шуму. Він то наїжджає на Маркіяна, то виганяє його з гойдалки, бо там мають сидіти дівчата. Сьогодні цей без одного місяця трирічний пацан так уже впадав за старшими дівчатами, що цілий вечір носив їм цукерки, проводив із ними час і не відходив від них ні на крок)). Смішний малий, звичайно, але шуму реально створює дуже багато. А якщо щось відбувається не по його, то він одразу плаче. Тож це трохи втомлює.
При нагоді пригадав, що в мене є ще якась робота в саду, і перемістився туди. Зокрема, склав невеличку копичку трави, яку раніше підкошував. Вона зараз гарно висохла, бо, як я вже казав, погода для осені доволі спекотна. А ще склав покошене бадилля з картоплі. Тобто потроху займаюся прибиранням, щоб усе було гарно й акуратно — принаймні там, де в мене для цього є час і сили. Територію ближче до будинку я ще більш-менш упорядковую. Половина саду при цьому залишається як є, але я просто фізично не можу сам доглядати за такою великою територією. Тому хоча б приводжу до ладу ту частину, яку бачу зі свого будинку. Щоб коли я виходжу на трасу випити кави, нічого не дратувало мою перфекціоністську душу, нічого не кидалося в очі й око не сіпалося. 😁
Смішно, правда? Але якось так все в мене і є. Зате зараз усе навколо зелене. Хоча надворі вже осінь і знову доволі сухо, моя скошена стара трава вже змішалася із зеленою травичкою, яка знову росте. А росте вона тому, що зараз дуже сильні роси вночі і вологи для росту трави цілком вистачає.
Дуже красивий мухоморчик.
Дякую! 😊
Мухомори і справді дуже красиві. Мені соромно зізнатися, але за життя я так жодного разу і не бачив їх наживо своїми очима, тільки на фото.