Сірий день

Привіт, друзі! Сьогодні є і час написати допис, і можливість це зробити. Тільки от настрою немає. І писати, здається, абсолютно нема про що.

Якийсь сірий, безбарвний день. Давно в мене вже таких не було, бо я якось відвик від них. Постійно потрібно кудись бігти, поспішати, щось робити, кудись не встигаю… А сьогодні навіть досягнути запланованих цілей не вдалося.

Вдаватися в подробиці не буду, але якось і похвалитися особливо нема чим. Навіть фотографій немає.

От сфотографував тільки такого здоровенного рудого слимака. Після дощів вони почали знову звідкись вилазити. Ціле літо їх практично не було видно. Вони ж не дуже люблять посуху, тому, мабуть, десь у своїх закутках чи під якимись дошками перечікували спеку. А восени пішли дощі, сьогодні вранці теж був невеличкий дощик — і вони повилазили.

Хоча цього року їх було дуже мало. Минулого року їх на городі було стільки, що вони могли жерти все підряд. Ну, якщо не все, то принаймні залишати величезні дірки в капусті та інших рослинах. Їх реально доводилося руками збирати з городу. А цього року майже не було. Ну а тепер трохи повилазили, але вже не в такій кількості, щоб становити якусь серйозну загрозу.

І от почав я писати про цього слимака, бо маю його фотографію, а більше сьогодні начебто й нема про що розповідати.

Хоча, якщо подумати, то я сьогодні сам трохи як той слимак — повільно повзу собі кудись, потихеньку щось роблю, але якось важко воно все сьогодні дається.

Мабуть, іноді й такі дні потрібні. Не завжди ж бігти і напружуватися, але...

Але пора мабуть і після такого дня пора відпочивати.

На добраніч, друзі! Мирної ночі!