Несподівана поїздка на дачу

Сьогодні я нарешті потрапила на дачу! Якщо чесно, це вийшло зовсім неочікувано, бо ніхто нас з сином туди брати не планував… У батьків змінилися плани. Вони повезли брата, щоб він попиляв там дерева. Але от така штука вийшла, що бензопила, ніяк не хотіла заводитися. Брат намагався її запустити, всю руку собі надривав, весь час смикав — та вона й не вдмухнула! Тож вони тільки марно згаяли час, а в результаті вирішили все-таки заїхати й забрати нас із малим погуляти, а брата відвезли додому.

Таким чином, ми й опинилися на дачі. Ми з малим були дуже задоволені, бо збиралися туди вже давним-давно, але не було часу. Я, до речі, хотіла набрати там горщики із землею для квітів і нарвати трави для котів.

Коли приїхали, я побачила, що на гілках висить повно яблук і ніхто їх не збирає. Вирішила швидко обірвати, щоб інші люди не позривали. Нарвала три з половиною відра. Навіть не знаю, чи довго вони пролежать, але на смак просто неймовірні — солодкі-солодкі, хоча й зелені. Батьки тепер стежитимуть за ними, якщо почнуть псуватися, у нас уже є досвід, пустимо їх на яблучний сік.

А ще навколо повно винограду. Але з собою не було ніяких вільних сумки чи відер, щоб його скласти, тож у машину просто так кидати не варіант. Вирішили, що наступного разу обов'язково візьмемо тару й назбираємо. Там його стільки зав'язалося, що батько збирається робити домашнє вино. Шкода, що мене не взяли раніше, я б усе акуратно зібрала. Тепер не знаю, коли ми ще туди виберемося, бо батьки знову будуть зайняті. Зате я забила за собою чергу на зелені помідори. Якщо вони не встигнуть дозріти на кущі, я їх заберу собі. Обожнюю консервований салат із зелених помідорів. А ще я вмію робити такі квашені зелені помідори, як колись у школах продавали — газовані, кисленькі. Дуже хотілося назбирати їх уже зараз, але знову ж таки — нікуди було складати. Батьки пропонували брати, та всі сумки й відра були заповнені яблуками та виноградом. Ну нічого, наступного разу надолужимо.

Коли повернулися додому, я так втомилася, що просто лягла відпочити. Вистачило якихось пів години, і знову треба братися за справи — готувати вечерю. Малий попросив зробити... гречку по-флотськи!)) Ви таке коли-небудь чули? Зазвичай роблять макарони по-флотськи, а тут от захотілося гречки. А до неї він попросив зварити ще й супчик. Завдяки тому, що в мене вже був готовий курячий бульйон, усе зварилося дуже швидко — буквально за пів години на плиті все булькало і вже було готове.

А ввечері ми побачили з балкона неймовірний захід сонця. Він був прям яскраво-малиновий. Ми одразу зібралися і побігли до ставка, щоб подивитися ближче, але поки дійшли, сонце вже сіло, і такого насиченого кольору не залишилося. Хоча все одно було дуже красиво, і я навіть зняла відео. Потім посиджу над ним, змотую якийсь ролик. Не знаю, чи викладатиму кудись, але на згадку точно залишу.

Ось такий насичений день. Я задоволена, хоч якась розвага за межами квартири)).

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/ 🔗

Нове відео в сина на каналі на YouTube.