Лічені хвилини

in Ukraine on Steem • 5 days ago

Привіт, друзі!

Сьогодні хочу розповісти про досить дивну і зовсім неочікувану подію, яка трапилася зі мною сьогодні.

Перебуваючи у батьків, допомагав батькові налаштовувати підключення на телевізорі, щоб він міг спокійно дивитися свій футбол. Якщо не помиляюся, саме в той момент я вмикав Wi-Fi-мережу, аж раптом у віконне скло пролунав удар. Краєм ока я побачив, як якийсь птах став причиною цього удару.

Подумавши про себе: «О, буде якась звістка», — я продовжив налаштування.

Буквально за 3–5 хвилин уже вийшов на подвір'я, де мене радісно обнюхували песик та маленька дівчинка, яка скоро стане великою серйозною німецькою вівчаркою.

1000061518.jpg

Почав гладити Багіру — саме так звати цю маленьку дівчинку. Малиш відразу почав сперечатися за увагу, підставляючи свій завушний простір, щоб отримати порцію ласки й собі.

Після того як роздав почуханчики песикам, почав спускатися сходами до автомобіля, щоб уже їхати додому. Та на під'їзді до будинку помітив голубку, яка лежала і ще була живою. На 99% упевнений, що це саме та голубка, яка й стала причиною удару у віконне скло.

Голубку помітили й Малиш із Багірою. Трохи відігнавши свою собачу зграйку (вона поки що не стільки моя, не скільки зграйка, але все ж таки), я взяв пташку до рук, щоб захистити її від собак.

Буквально через хвилину-дві, заспокоївшись і переставши пручатися та намагатися вкусити мене за пальці своїм дзьобом, вона почала заклякати просто на руках. Було щось схоже на агонію, а після цього залишилися лише фантомні посмикування кінцівок. Отак у мене на руках перестало битися маленьке голубине серденько.

Не знаю чому, але я переконаний, що це була саме голубка. Мила, гарна. Я навіть зробив хх фото, коли її очі ще були відкритими. І навіть не здогадувався про те, що жити цій маленькій пташці залишилося менше однієї хвилини.

Ось така історія. Залишивши голобку за парканом, я вирушив додому. Їду й намагаюся знайти пояснення, чому залишив її саме за парканом, а не прхоронив її.

Напевно, тому, що пригадав, як неодноразово бачив цю голубку в парі з іншим голубом. Вони постійно літали саме за парканом. Тому й залишив її там. Можливо, навіть підсвідомо, заради того, щоб її голуб мав змогу нормально попрощатися з нею. Хоча, вже не стільки з нею, скільки з її тілом.

Від неї у мене залишиться в пам'яті відчуття тепла та ніжності, якою вона була на моїй долоні, коли відходила в інший світ.

Досить моторошні переживання, які виникли абсолютно раптово й неочікувано.

Цікава річ — життя. Ніколи не знаєш, що саме на тебе чекатиме. Буквально за лічені хвилини.

Sort:  
 5 days ago 

Це горлиця. І, здається, самець, хоча можу і помилятися. Навряд ти щось міг зробити: здоровий птах зазвичай не перешкоди не налітає.

 5 days ago 

Дякую. Ти права, навряд чи я б міг щось зробити :)

 5 days ago 

Бідолашна пташка 🥲

 5 days ago 

І я так думав...

 5 days ago 

Thank you so much!!!